Мрія ідійота здійснилася
( Ich bin zufrieden )

Нарешті віддала Даші подаруночок, і тепер можу ним похвалитися. Давно хотіла зробит ці кульчики, і ось нарешті руці дійшли до них.
( патріотична парочка )

Отак от. Найдорожча людина пересирає весь святковий настрій.

мммм, як приємно сидіти і спостерігати, коли готують чоловіки.
ось сьогодні мені і випала така нагода. Я просто сиділа поруч і жувала шоколад, поки Зборік перемазував мені тортика, прикрашав його, кришив яблучка і робив салатик. Приємно, коли друзі отак приходять в гості. І навіть потім підмітати і відмивати звідусюди результати приготування - теж приємно. Посміхаєшся:)

Сьогодні опівночі почнеться мій новий рік. Двадцять перший.
щось хотіла написати хороше, і забула що. якщо чесно, то мій 20й рік виявився щасливим і подарував мені багато чудових митей і кілька надзвичайних днів. Отже, результати року: Поля подорослішала, анітрохи не порозумнішала, знайшла кількох чудових друзів і втратила зв"язок з колись ліпшою подругою. Навчилася вишивати, припинила пити каву, почала ще більше їздити поїздами. Пережила найщасливіший день свого життя разом з дорогою мені людиною, навчилася менше ображатися і більше пробачати. Так і не побачила Карпати і не виконала обіцянки, даної Владі біля танку. Запланувала серйозні зміни в своєму житті, які втілюватиму вже двадцятирічною.
І як не дивно, зараз маю зовсім не святковий настрій, хоча думаю дуже скоро він зміниться.
Отже, таким був мій двадцятий рік, завтра буде другий в моєму житті ювілей - 20. Ого стара вже

от йомайо, я думаю, чому мені смс останнім часом майже не приходять. а то лайф перестав мені писати спам. розлюбив, шолі:(

все вишиваю і вишиваю, як скажена. кожну вільну хвилинку присвячую вишивці. очі і спина вже болять, а все одно відірватися не можу. хочу якнайшвидше скінчити вишиванку, хоча таке відчуття, що дуже сумуватиму за нею, коли зроблю останній хрестик.
і ще дивлюся багато фільмів, більшість з них дуууже хороші. і музику слухаю, хорошу. здається, коли виключаю музику - перестаю існувати.
мерзну. сильно мерзну весь час, сплю під 3 ковдрами, і то не рятує. не допомагає і чай:( певно зсередини замерзла
а завтра готуватиму смакоту до свята. люблю робити це не для себе, а для когось. певно балуватиму свого чоловіка різними стравами, от тільки коли то ще буде...

і ще мені здається, що дві чудові людинки, яких я люблю, помирилися=)*** я тому страшенно тішуся, і сподіваюсь більше вони не матимуть приводів для сварок. еге ж?

Гадали вчора. Незаплановано і небагато. Цікаво шукати відповіді на питання у Булгакова і Покальчука. Таке)

і знову вчора жодного удару кільця об склянку. то щось таки та значить?

Йшла я в інститут від Золотих Воріт і думала, що хочу написати про Київ. "Як тебе не любити, Києве мій"?????. Дивне місто, де на станціїї метро "Тараса Шевченка" аж ніяк не знайдеш університет імені Шевченка, а йдучи по вулиці Володимирській, виходиш не до Володимирського собору, а до Софійського. А сам Володимирський знаходиться на бульварі вищезгаданого Тараса Григоровича. А на вулиці Інститутській вже давно немає жодного інституту (хоча колись був, є таки логіка), зате є "Золотий дукат":)
А ще йдучи від Софії до Михайлівського, не побачиш посипаних доріжок, а весь тротуар вкритий суцільним льодом. І машини не пропускають на світлофорі, який горить зеленим лише 15 секунд. А до вулиці Трьохсвятительської від Михайлівської площі можна пройти лише по дорозі, бо на тротуарі насипана величезна гора снігу (швидше за все зчищеного з площі). От таке мені думалося по дорозі до інституту, а потім годинник на дзвіниці пробамкав десяту, і я вже без іронії тихо прошепотіла "Як тебе не любити, Києве мій".

*обклавшись купою папірчиків і методичок*
за час мого навчання у жертву було принесено не одне дерево. от тому і повітря у нас таке погане, бо дерев не вистачає. а Поля не вчиться як слід, тільки папери псує. йду виправляцця

Набридло вже вчитися. Заміж йти шолі

ненавиджу цей день!
5 днів підряд будуть екзамени і заліки. і хоч вмри, Полю
і на свій дн екзам з англійської. гарно зустріну свої 20 років факкк

Снідати шоколадним Дідом Морозом - ось воно щастя. Подвійне - і від гормонів радості в шоколаді, і від усвідомлення, що Новий Рік ось-ось підкрадеться.

А підкажіть якісь цікаві ідеї новорічного костюму. Щоб просто зробити було, і щось оригінальне (не сніжинка-зайчик-песик).
Бо мені хіба Карлсон в голову приходить. а то не дуже й оригінально